"...это соединение самых неожиданных элементов. Это касается как самого сюжета, так и сценографии, музыки. Как не парадоксально, но наряду с религиозностью, столь присущей украинскому народу, постановка полна насмешки и юмора по отношению к тому, что происходит на сцене. Вместе с тем нет никакой резкости, все очень плавно перетекает, переливаясь всевозможными образами. Невозможно заметить ни единого угла. "Кам'яне коло" имеет совершенную обтекаемую форму, дивная цельная картина. Вы увидите вертеп, услышите украинские, цыганские, еврейские напевы, артисты сами себе будут аккомпанировать на скрипке, гитаре, сопилке..., но вы не попадете ни в Украину на 300 лет моложе, ни в Иудейское государство, вы окажетесь в новом мире. А новый мир невозможно описать, потому что его не с чем сравнивать в старом..."
Весна. Чумак Макар від'їжджає до Криму по сіль. Разом із товаришем вони потрапляють до придорожного шинку. Макар сподобався відьмі-шинкарці, яка безуспішно прагне його причарувати. Починається ярмарок. У вертепній виставі циганка передрікає ляльці-Іроду вбивство ним немовлят, у тому числі, власної дитини, дружбу із Сатаною і кохання зі Смертю.
Під час ярмарку відьма помічає прихильність Макара до місцевої красуні Тетяни й отруює чумака. Вмираючи, він марить демонічними постатями й голосами. По смерті його душа фантастичним чином потрапляє до Іудейського царства в час народження Ісуса Христа. Макар перевтілюється у царя Ірода.
Для Смерті немає часових меж - вона з'являється перед Іродом разом із товаришем загиблого чумака. Заінтригований цар викупляє Смерть в чумака і хоче одружитися з нею. Весільну церемонію порушує колядка про народження Сина Божого. Наляканий Ірод посилає своїх воїнів вбити всіх немовлят у царстві, але забуває про власну дитину. Царевич мертвий, а Син Божий залишається недосяжним для царя-ката.
Над могилою Макара мавки своїм безкінечним співом повертають душу до чумацького тіла, а небесний голос Діви Марії надає йому сили піднятися з "соляної труни". Повернувшись додому, Макар розповідає жінці свої фантастичні пригоди, але раптом знов перетворюється на Ірода і переноситься у давні часи.
Сам Чорт береться допомогти цареві звести Божого Сина й приводить до нього Іуду. Іуда насолоджується своєю владою над долею найсвятішої людини і над власною любов'ю до Вчителя. Він цинічно обіцяє віддати бідним сиротам "гонорар" за зраду.
Та всім відомий кінець євангельської історії. - Христос воскрес! - радіють селяни, а разом із ними чумак Макар, який нарешті позбувся своїх страшних марень.
)
)
)
)
)
)